Слово Блаженнішого Митрополита Онуфрія під час урочистого засідання ВРЦіРО.

28.07.2015

Шановний пане Президенте!

Шановний пане Прем’єр-міністре!

Шановний пане Голово Верховної Ради України!

Шановні члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій!

Пані та панове!

Кожен ювілей і пам’ятна дата — це не тільки привід для святкування та урочистостей. Це момент підведення підсумків, оцінки пройденого шляху та формування пріоритетів, що визначать напрямок нашого майбутнього. Сьогодні, коли виповнюється 1000 років від часу блаженної кончини святого рівноапостольного великого князя Володимира, важливо ще раз переосмислити його спадщину.

Прийняття князем Володимиром християнства, змінило не тільки його самого, але й спричинило докорінні зміни в житті усього давньоруського суспільства. Він почав будувати власне життя та життя усього народу на фундаменті заповідей Божих, і посіяне ним зерно дало багатий врожай. Князь Володимир став прикладом того, як політичний діяч може дотримуватися заповідей Божих не лише у приватному житті, але й будувати на них життя всієї держави, відчуваючи відповідальність перед Богом за ввірених йому людей: відповідальність не тільки за мир та добробут у суспільстві, але й за його моральний стан та духовність, за відповідність життя народу євангельським цінностям. Святий князь Володимир розумів, що для того, аби змінити життя на краще, необхідно щоб змінилися самі люди: змінилися у своїх серцях, думках, способі життя. А це можливо тільки тоді, коли вони спрямують свої серця до Бога та коли виконання Господніх заповідей лежатиме в основі життя народу. Мудрий Князь розумів, що заповіді Божі — це не просто вказівки, щоб сформувати суспільство певної якості, — це істина про правильну ієрархію цінностей будь-якого людського суспільства, це основні принципи для підтримання у суспільстві миру, єдності та добробуту, дані самим Творцем.

Князь Володимир є Князем єдності. Він поєднав розрізнені і нерідко ворогуючі між собою слов’янські племена, сформувавши єдину міцну Київську Державу. Той факт, що святкування річниці його блаженної кончини випало на період важких, внутрішніх та зовнішніх, випробувань для нашого народу є напоумленням Божого Промислу для нас, щоб ми не забували про спадщину того князя, який стояв біля витоків нашої державності та став Хрестителем нашого народу, і щоб ми будували подальше наше життя на основі заповідей Божих.

Нехай Господь, молитвами святого рівноапостольного князя Володимира, благословить нашу Україну миром, єдністю та благополуччям.

За матеріалами сайту www.church.ua