Текст послания Святейшего Патриарха Кирилла.
21.01.2015
По благословению Блаженнейшего Митрополита Киевского и всея Украины Онуфрия, 25 января 2015 года, на всех приходах Украинской Православной Церкви будет зачитано послание Святейшего Патриарха Московского и всея Руси Кирилла в связи с 1000-летием кончины святого равноапостольного князя Владимира:
У нинішньому році вся Церква Руська, а разом з нею і весь православний світ відзначають тисячоліття кончини святого рівноапостольного великого князя Володимира.
Що ж приніс нам цей муж? Чому через багато століть ми так урочисто святкуємо його пам’ять? Суть подвигу князя чудово виразив у своєму знаменитому «Слові про закон і благодать» святитель Київський Іларіон: «Усі країни, і міста, і народи, — пише він, — шанують і прославляють кожний свого вчителя, що навчив їх православної віри. Похвалімо ж і ми, по силі нашій... учителя нашого і наставника, який сотворив великі й дивні діла, великого князя землі нашої Володимира». Його мудрий вибір змінив увесь хід нашої історії, бо він приніс нам звістку про Спасителя світу Христа — немеркнуче Сонце Правди, що осяває Своїм Божественним світлом людське буття. Завдяки рівноапостольному Володимиру наш народ опинився під покровом щирої Заступниці та скорої Помічниці — Пречистої Діви Богородиці, Яка простягає над землею нашою свій чесний омофор. Завдяки цьому святому правителю була заснована Церква Руська, яка ось уже більше ніж тисячу років несе людям слово життя, любові й миру і в якій ми, як і наші предки, знаходимо шлях до Царства Небесного.
Сприйнявши віру від Східної Римської Імперії — Візантії, Русь повною мірою долучилася і до Божественного Одкровення, і до найбільшої культурної традиції свого часу, творчо сприйнявши і розвинувши її. Подібно до рівноапостольного царя Константина, князь Володимир не побоявся піти всупереч поглядам своєї дружини та бояр — правлячого класу Древньої Русі, що пов’язував язичницькі культи із владою, багатством, родючістю. Не злякався він і гніву натовпу, підбурюваного жерцями і готового здійснювати криваві жертвопринесення. Як Мойсей, який почув заклик Господа: «Виведи з Єгипту народ Мій» (Вих. 3, 10), — князь Володимир вивів Русь з язичницького полону й поставив на світлу путь сповідання Христа як Бога і Спасителя. Цей рівноапостольний муж став одним з тих, хто уособлює православний ідеал праведної влади, яка керується справжніми цінностями і скеровує людину й суспільство до Бога, до життя за Його заповідями. Хреститель Русі, як ми знаємо, дбав не тільки про благочестя новопросвіченого народу, а й про його навчання, про допомогу нужденним. Святитель Іларіон, вихваляючи великого князя Київського, говорить про те, що він «не одну людину відвернув від омани ідольської брехні, не десять, не місто, але всю землю цю». Такі слова були сказані ще в XI столітті, коли чудо Хрещення Русі сталося зовсім недавно. Відтоді минули десять століть нашої християнської історії. За цей час Господь явив серед народу нашого безліч святих, сформувалися наша культура і цивілізація. І все те, чим ми живемо зараз, сам наш світогляд має своїм підґрунтям доленосне рішення князя Володимира навернутися до Бога істинного і слідом за собою повести свій народ.
У Дніпровській купелі було покладено початок нової, Святої Русі, нашої духовної єдності. За минулі відтоді століття робилися спроби знищити Православ’я, посіяти розбрат і громадянську смуту серед наших народів, захопити людей хибними ідеями, обіцянками негайного земного щастя та матеріального добробуту. Але з милості Божої Свята Русь донині живе в наших серцях, бо народи наші до сьогодні мають єдину віру і єдину Церкву, загальні святині, незліченні взірці християнського подвигу та спільну історію.
Сьогодні ми теж переживаємо непростий час, коли безрозсудні люди намагаються розколоти нас, позбавити миру та злагоди, посіявши ворожнечу й ненависть між братами. Такі люди, виходячи зі скороминущих настроїв та егоїстичних прагнень, ухвалюють небезпечні рішення, що мають довготривалі, а деколи навіть невитравні наслідки. Люди ж мудрі розуміють, що їхнє життя й добрі вчинки можуть стати частиною Божого задуму про спасіння світу. Ось чому вони завжди пам’ятають про вічне і спрямовують свій погляд в історію, виносячи з неї уроки й знаходячи відповіді на найважливіші питання сучасності.
Усім нам потрібно шукати ці відповіді, долаючи негативний інформаційний галас, зчинений засобами масової інформації. І знайти їх ми можемо також на прикладах великих достойників, які справили благотворний вплив на розвиток наших народів і прославлені Церквою в лику святих. Одним з таких є рівноапостольний князь Володимир, який поклав основою життя народів історичної Русі спасительну віру Христову. Його молитвами нехай допоможе нам Милостивий Людинолюбець Господь непохитно стояти у Православ’ї, подібно до Його апостолів зберігаючи себе «в чистоті, в розумі, у великодушності, в доброті, в Дусі Святому, в нелицемірній любові» (2 Кор. 6, 6). Амінь.